-
1 be-
[bɪ-]prefа) навкруги́, навко́лоbeset, besiege — ото́чувати (місто, фортецю)
б) цілко́м, по́вністюbesmear — забрудни́ти
bescorch — обпали́ти, обсмали́ти
2) у сполученні з прикметником та іменником утворює перехідні дієслова з відповідним значенням, напр.belittle — умаля́ти, приме́ншувати, прини́жувати
bedim — затемня́ти, затума́нювати
3) утворює перехідні дієслова із значенням: піддати дії, вкрити, обробити так, як вказує значення іменника або прикметника, напр.becloud — обволокти́, вкри́ти хма́рами
beguile — обдури́ти
bespangle — обси́пати бли́скітками
См. также в других словарях:
та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло … Український тлумачний словник
